Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 9 Ізюмської міської ради
 
Відомо навіть малюку, як добре жити в дитсадку. Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!» Мий руки і куштуй сніданок. Немає часу на ниття, бо ждуть цікаві заняття: музичне, ліпка, малювання, ще й порахуємо старанно, розучим вірш, розкажем казку. Спіймати м'ячик? Та будь ласка! Що ще? На вулицю - гуляти, в рухливі ігри дружно грати. Ось «Гуси-гуси», «Коровай», «Автомобілі» - обирай. Обід. Поспати не забув.Так не помітно день минув!
Електронна система реєстрації до дошкільних навчальних закладів Харківської області

Сторінка музкерівника

 
« Музика розвиває інтелект»

   Успішність освітнього процесу великою мірою залежить від ступеня реалізації вимоги Базової програми щодо його інтегрованого характеру. Йдеться про таку інтеграцію пізнавального матеріалу, видів дитячої діяльності, педагогічних впливів, яка гармонізує розвиток дитини, полегшує їй освоєння нового. Одним із сильних засобів впливу є музика, що має величезний потенціал у розвиткові психічних функцій та інтелектуальних здібностей.
                                   
Вплив музики на мозок дитини
Будь-який сучасний педагог розповість про величезний вплив музики на розвиток дитини. Але всі його висловлювання, зазвичай, будуть обмежені сферою музично-естетичного виховання, і про роль музики у психічному й інтелектуальному розвитку дитини навряд чи почуєш. А коли й пощастить — то без чітких уявлень про механізми цього впливу і можливість його використання у повсякденній практиці роботи з дитиною. Тож розглянемо хоча б у загальних рисах природу впливу музики на психіку дитини.
Музика — феноменальне явище, яке надає нам великі можливості ще й для того, щоб навчати дітей основ наук. Встановлено: ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія — на роботу правої.
      Це означає, що музика сприймається нами завдяки інтеграції процесів в обох півкулях, посиленню міжцентральної і міжпівкульної взаємодії. Причому сприйняття музики може відбуватися на свідомому і на підсвідомому рівнях.
   

 

 

 

 

 У дитини права півкуля мозку розвивається швидше, ніж ліва, тому більше впливає на розвиток психічних процесів. Для дошкільнят характерні мимовільність поведінки, підвищена емоційність, їхня пізнавальна діяльність більш безпосередня, цілісна, образна. Система навчання дошкільнят, що склалася за функціонування попередніх програм, не враховує цих особливостей і орієнтована на сприйняття лівою півкулею, що призводить до надмірного стимулювання її функцій, які малятам ще не властиві, й водночас гальмуються функції правої півкулі. Відомо також, що "лівопівкульний акцент" в освітній роботі спричиняє порушення міжпівкульної взаємодії та виникнення неврозів.

 Цю проблему можна розв'язати використовуючи на заняттях та в організованій діяльності дошкільнят музику, оскільки музичний фон, музичні ігри та вправи стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас, адже процес переробки поданої музичної інформації відбувається і в лівій, і в правій півкулях.

Крім того, велике значення має соціалізуюча сила ритму, яка виявляється у групових діях дітей, допомагаючи їм розпочинати і завершувати діяльність одночасно.

 

 Розвиток творчих здібностей дітей перебуває у центрі уваги багатьох педагогів - дошкільників. Використання даних вправ допоможе вашим дітям розвинути необхідні  навички для творчої діяльності.

Голосові вправи  на розвиток сили голосу.

«Драбинка». Проспівувати голосні звуки, склади за малюнком драбинки. На першому щаблі − тихо, на другому − голосніше тощо.

«Розкажи віршик». Діти розказують вірш. Голосно, помірно, тихо, пошепки.

«Крокуємо по поверхах». Діти тримають праву руку перед собою долонею вниз і тихо промовляють: «Перший поверх», піднімають руку трішечки вище і промовляють голосніше: «Другий поверх» і так аж до десятого поверху. Треба весь час підвищувати силу голосу.

«Луна». Вихователь промовляє слова з різною силою голосу, діти повторюють їх із такою самою силою.

Вправи на розвиток темпоритму голосу

«Розкажи вірш». Декламування вірша помірно, швидко, повільно, із поступовим збільшенням швидкості, із поступовим зменшенням швидкості.

«Добери до вірша темп голосу».


На городі цап, цап,

Капусточку хап, хап,

Ніжками туп-туп,

Капусточку хруп-хруп.

А тут зайчик скік-скік,

Вушками тріп-тріп,

Ніжками туп-туп,

Капусточку хруп-хруп.


Бум-бум барабан,

Чути тут, чути там.

 


Спить ведмедик у теплі,

Бачить сни він чарівні:

І ромашки, і малину,

І погожу теплу днину.

 

Ми веселі жабки,

В нас зелені лапки.

Ква-ква, ква-ква-ква!

Де поділася трава?


Котик прокидається,

Лапкою вмивається.

Миє котик ротик,

Спинку і животик.

Йшла лисичка через ліс,

Ось і лапки, ось і хвіст.

Ти, лисичко, зупинись

І довкола подивись.


Вправи на розвиток тембру голосу

«Скажи як...» («Привітайся як...»)Дорослий говорить фразу, а діти повторюють із різним тембром голосу як: зайчик; лисичка; ведмедик; змія; дідусь; маленька дитинка тощо

«Розкажи віршик як…» зайчик, лисичка, вовк, змія, баба Яга, старенький дідусь, маленька дитинка, жабка-скрекотушка.

Інтонаційні вправи

«Розкажи віршик, ніби тобі...» (за «Абеткою настроїв»): весело, сумно, сердито, байдуже, хитро, злякано, здивовано, плачучи.

«Визнач настрій героя». Вихователь читає будь-який твір, а діти добирають настрій до кожного персонажа і промовляють слова персонажів із різним настроєм.